Знати би про колишніх
Про друзів, знайомих, однокласників, про роботу, де колись було «своє».
Хто ви тепер у моєму житті?
Ні дзвінка, ні голосу. Тиша.
Лячно.
Бо я втратила не лише дім — я втратила спогади, зв’язки, відносини з усіма «колишніми». Наче частина мого життя залишилась десь там, без мене.
Ви думаєте, мені соромно за себе?
Напевно, так.
Соромно не за те, ким я є, а за те, ким я стала в очах інших — мовчазною, зниклою, незручною.
Я не погана подруга.
Я просто стала нікому не потрібною.
Ні колишнім друзям, ні знайомим. І від цього болить сильніше, ніж хочеться зізнатися.
Невже так усе боляче?
Чи, може, так лячно?
Можливо, і те, й інше. Бо коли зникають голоси, починаєш сумніватися в собі.
Я не сперечаюся з життям.
Якось живу. Якось пишу. Дихаю, рухаюся далі.
Ну ок — я згодна. Мені і лячно, і соромно.
Але чому?
Мабуть, тому що втрати — це не лише про дім чи місто.
Втрати — це коли разом із минулим зникають люди, а ти лишаєшся з собою і тишею, у якій доводиться знову вчитися бути.
Provided to YouTube by «melomania» Llc
Ким ми були · БумБокс
Family бізнес
℗ БумБокс
Released on: 2006-01-01
Composer: DR
Lyricist: А. Хлывнюк